Головною сировиною залишається льон, що проходить багатоступеневу обробку. Для виготовлення виробів місцеві ткалі використовують велику кількість інструментів та приладдя, які мають специфічні регіональні назви, – м’ялка, терлиця, веретено, гребінь, днище, прядка, мотовило, тощо. Їх виробам притаманна виразна декоративність, чітка відповідність між матеріалом, формою, візерунком та кольором. Злагоджено поєднується геометричний та рослинний (частіше квітковий) орнаменти. Переважають яскраві кольори, які не домінують, а гармонійно вплітаються у загальну колористику візерунку. Багатовіковий досвід, що передавався від покоління до покоління, спонукав до глибокого розуміння художньої краси, яка проявляється у таких  елементах орнаментальних композицій, як «бубни», «куб», «зірки», «хрестики», «зубці».

Гізелла Купаш – головний носій елементу нематеріальної культурної спадщини, і сьогодні плідно творчо працює, створюючи авторські ткані картини, що чудово вписуються в сучасний інтер’єр. Крім того, залюбки навчає дітей азам ткацтва на базі Великодобронського народного етнографічного музею.