Меню
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

Головною сировиною залишається льон, що проходить багатоступеневу обробку. Для виготовлення виробів місцеві ткалі використовують велику кількість інструментів та приладдя, які мають специфічні регіональні назви, – м’ялка, терлиця, веретено, гребінь, днище, прядка, мотовило, тощо. Їх виробам притаманна виразна декоративність, чітка відповідність між матеріалом, формою, візерунком та кольором. Злагоджено поєднується геометричний та рослинний (частіше квітковий) орнаменти. Переважають яскраві кольори, які не домінують, а гармонійно вплітаються у загальну колористику візерунку. Багатовіковий досвід, що передавався від покоління до покоління, спонукав до глибокого розуміння художньої краси, яка проявляється у таких  елементах орнаментальних композицій, як «бубни», «куб», «зірки», «хрестики», «зубці».

Гізелла Купаш – головний носій елементу нематеріальної культурної спадщини, і сьогодні плідно творчо працює, створюючи авторські ткані картини, що чудово вписуються в сучасний інтер’єр. Крім того, залюбки навчає дітей азам ткацтва на базі Великодобронського народного етнографічного музею.

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019
© Усі права застережено

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019 

Закарпаття
Нематеріальна

культурна спадщина



еликодобронське човниково-перебірне ткацтво – один із найдавніших видів народного мистецтва Закарпаття, яке ось уже понад сто років бережуть і розвивають ткалі сіл Велика і Мала Добронь, Демечі, Соловка, Есень та інших населених пунктів Ужгородського району.

Майже у кожній хаті були кросна, тож багато жінок і дівчат традиційно вміли ткати. Довгими зимовими вечорами, у вільну від хліборобських клопотів пору, господині сідали за ткацький верстат і бралися до роботи. Зазвичай ткали килими, скатертини, різноманітні покривала, щоб було чим на Великдень та й у інші празники пишно прибрати оселю. А дівчата готували придане. Вікові традиції передавалися всередині однієї сім’ї, а ткацький верстат успадковувала донька від матері.

Так склалося історично, що переважну частину населення Великої Доброні становлять угорці. Тож характерним для великодобронського човниково-перебірного ткацтва є поєднання двох культур – української та угорської.




Велика Добронь – село в Ужгородському районі

Населення: 5650 жителів

Координати: 48°25′05″ пн. ш. 22°23′24″ сх. д.

Відстані: Київ – 800 км • Львів – 280 км •  Ужгород – 32 км • Будапешт – 325 км

Перша писемна згадка: 1248 рік

Вебсайт: http://nagydobrony.com.ua

КЗ «Обласний організаційно-методичний 
центр культури» Закарпатської облради

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

© Усі права застережено