Верховинський наїдок доречний не тільки в повсякденні, а й у святкові дні – хрестини, весілля, поминки, храмові свята тощо. До столу його подають з фріґою (розігріта бринза та шкварки, інколи добавляли яйця), мачанкою (яєчня з грибами), сметаною чи вурдою.

Споконвіку ріплянку готували тільки в Колочаві, але нині традицію переймають кухарі всієї області, аби іще однією автентичною стравою зваблювати вибагливі шлунки приїжджих. Проте лише колочавські ґаздині готують її з особливим смаком, бо, здавалося б, простий процес вимагає не тільки спеціальних навичок, а й любові.

У другу неділю червня в Колочаві щороку проводиться традиційний фестиваль ріплянки, мета якого – підтримка і популяризація місцевої кухні. Фестиваль об’єднує і згуртовує велику кількість людей і супроводжується не тільки наочним процесом її приготування, а й піснями, гумором, танцями, театралізованими дійствами. Під час свята проводяться конкурси з приготування ріплянки, на які заздалегідь запрошуються досвідчені кулінари села та гості. Кухарі змагаються у майстерності на очах у численних гостей-туристів, що сприяє легкому засвоєнню кулінарних знань та поширенню колочавської традиційної страви

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019
© Усі права застережено

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019 



іплянка – традиційна й найпоширеніша страва жителів с. Колочава, кулінарний витвір місцевих ґаздинь. Основним інґредієнтом для неї є картопля, у селі її називають ріпа – від цього слова і походить назва “ріплянка”. 

Про картоплю горяни казали: “другий хліб, якого ні молотити, ні до млина, а просто до горшка”. Під час її вирощування застосовувалися певні обрядові звичаї. Так, коли закінчували садити картоплю, селяни тісно сідали на край ниви і примовляли: “Так би густо один коло одного стояли восени мішки з ріпою, як тісно тепер сидимо ми”. Або ще: “Такі би були повні міхи з ріпою, як повна наша Маріка” (називали ім’я найбільш дебелої, здорової жінки).

Першого хліба завжди не вистачало, тому ґаздині вирішили розбавляти борошно мняцканою (розчавленою) ріпою. Так і виникла проста сільська поживна страва, тому місцевий харч часто брали з собою на роботу в ліс, сінокоси чи у далеку дорогу.

Колись ріплянку готували тільки з картоплі та пшеничного борошна грубого помолу, але згодом почали додавати манну крупу та кукурудзяне (мелайне) борошно. А ще є рецепт з перемеленою гречкою та інші.





Колочава – село в Міжгірському районі

Населення: 7100 жителів

Координати: 48° 26′ 12″ пн. ш. 23° 44′ 01″ сх. д.

Відстані: Київ – 795 км • Львів – 250 км •  Ужгород – 176 км • Хуст – 58 км

Перша писемна згадка: 1463 рік

Вебсайт: http://kolochava.com/en/pro-kolochavy.html

КЗ «Обласний організаційно-методичний 
центр культури» Закарпатської облради

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

© Усі права застережено