Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

Чоловік каже, що ліжник починається… з трави, що росте на полонині. Від того, якою вона буде, що їстимуть вівці, залежить якість вовни, а отже, і виробу. Процес виготовлення починається вже зі стрижки овець, зазвичай це на початку квітня. Шерсть миють, що важливо – без жодних хімічних засобів, відтак – сушать. Потім вовну скубуть, вичісують, фарбують та сортують за кольором, а вже далі прядуть нитку різної товщини – півміліметрову, міліметрову та двоміліметрову – залежить, для якого виробу. На виготовлення ліжника, приміром, використовують найтовщу нитку.

На Рахівщині нараховують понад два десятки майстрів вовноткацтва. Віртуозами цього ремесла можна сміливо назвати Миколу Кокіша (с. Розтоки), Досю Гринажук та Василину Теміцьку (с. Чорна Тиса), Гафію Ворохту (с. Богдан) та інших.

З метою збереження та популяризації традиції вовноткацтва в селі Кваси Рахівського району започатковано фестиваль-ярмарок “Барви карпатського ліжника”. Захід має не лише розважальний, а й просвітницький та етнографічний характер – у його програмі, окрім ярмарку та масових гулянь, традиційними вже стали й майстер-класи…

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019
© Усі права застережено

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019

Закарпаття
Нематеріальна

культурна спадщина



кацтво вважають одним із найдавніших напрямків народно-ужиткового мистецтва. Як і вишивка, воно є дуже популярним промислом на Закарпатті. Кожен район має свої особливі орнаменти і кольори – за ними чітко визначають ідентичність етносу. Традиції ткацтва передаються і примножуються із покоління в покоління.

Здавна Розтоки, село на Рахівщині, своїми роботами прославляли народні майстри. Тут поширене писанкарство, вишивка, різьблення по дереву. Особливу майстерність місцевого люду засвідчують вироби з овечої шерсті – килими, верети, запаски, скатертини, обруси, рушники, пояси тощо. Але у побуті мешканців Розток провідне місце посідає ліжникарство. Ліжник – унікальний автентичний виріб гуцулів Українських Карпат. Він зігріває людей століттями. Гуцульщині притаманні свої традиційні візерунки, які відрізняються та вражають не тільки барвистістю, а й надзвичайно поетичними назвами, зокрема: “сиві очі по обочі, квіти всередині”, “мої пчоли добре роять та ще й носьи меду”, “а я маю сиві воли”.

Здавна пізньої осені або взимку, коли господарські роботи завершені, настає пора вовноткацтва. Кросна розкладали посеред кімнати, всідалися на лаву й починалось чарівне дійство… Відомий майстер Микола Кокіш розповідає, що за ткацьким верстатом любить працювати вдосвіта, коли надворі лишень починає світати і з’являються перші промінчики сонця. Робота приносить йому спокій і умиротворення, дарує задоволення. Це своєрідна медитація, під час якої мимоволі приходить вирішення багатьох життєвих проблем.





Розтоки – село в Рахівському районі

Населення: 2800 жителів

Координати: 48° 04′ 13″ N, 24° 18′ 26″ E

Відстані: Київ – 700 км • Ужгород – 200 км • Хуст – 60 км • Рахів – 6 км

Перша писемна згадка: 1651 рік

КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» Закарпатської облради

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

© Усі права застережено