Після місяця в солі, шовдар вудили димом при температурі +30–35 градусів. Колір, смак і аромат продукту залежить від використання та комбінування різної сировини для копчення (фруктових чи лісових порід дерев), спецій, витримки готового продукту.
Раніше цей продукт мав насамперед обрядовий характер, оскільки процес копчення відбувався до Різдва та Великодня. Уперше шовдар готували саме на Великдень. Він слугував символом достатку родини й мусив бути в пасхальному кошику на освяченні біля церкви. Перед святом шовдар відварювали у воді, тоді нарізали на тонкі шматки й споживали. Воду, в якій варили шовдар, використовували для приготування дзями – традиційного супу, також нею заливали голубці перед варінням.
Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019
© Усі права застережено
Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019
овдар – це копчений (вуджений, в’ялений) окіст зі свині. Традиційно для його виготовлення беруть м’ясо свині породи мангалиця. Більше цінується шовдар із заднього стегна. Шовдар можна вживати одразу після копчення як вареним, так і сирим. Це й відрізняє його від своєрідних аналогів – прошуто і хамону.
Звичка коптити м’ясо на Закарпатті корениться в традиційній структурі житла, яка характерна для краю щонайменше з XVIII ст. Тривалий час вони були курні, коли дим виводили у сіни чи на горище, де вивішували м’ясо для коптіння.
Нині шовдар вудять у спеціальних коптильнях – невеликих спорудах або додатковому відводі димаря на горищі. Процес приготування починався взимку. Господарі різали відгодованих свиней. Розібрані шматки м’яса натирали сіллю й три тижні тримали в соляній ропі. Інший варіант приготування – сухий посол (використовується сіль і суміш перців, кмину, часнику).
Мукачево – місто на Закарпатті, районний центр.
Населення: 86 000 жителів
Координати: 48° 26′ 29″ пн. ш., 22° 42′49″ сх. д.
Відстані: Київ – 775 км • Львів – 250 км • Ужгород – 42 км • Будапешт – 400 км
Перша писемна згадка: 896 рік; Магдебурзьке право – з 1445 р.
Докладніше: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мукачево
© Усі права застережено