ливовий леквар – дуже густе повидло темно синього, майже чорного кольору з насиченим сливовим смаком і легкою кислинкою. Його готують із двох сортів слив: угорки або бистриці. Залежно від сорту і вмісту в плодах цукру леквар має більш виражений солодкий або кислий смак. Вважають, що сливове повидло має цілющі властивості: посилює імунітет і лікує від багатьох шлункових хвороб. Збільшує цінність продукту відсутність цукру.

Історія приготування сливового леквару має давні традиції. Його варили ще на початку XIX ст., коли в регіоні стали звичними фруктові сади в селянських господарствах. Здавна леквар мав велике значення у повсякденному раціоні закарпатців. Його використовували як десерт або як інгредієнт інших страв.

Заслуговує на окрему увагу варіння леквару оскільки воно виконувало важливу соціальну функцію – об’єднувало родину. Приготуванням займалися і діти, і дорослі. Це давало змогу здобути навички колективної праці й виробити таку рису, як відповідальність.