етлегем у селі Чома Берегівського району становить рідкісне поєднання «живого» вертепу з ляльковим. «Живий» вертеп розігрується для дорослих, ляльковий – для дітей. Це унікальне дійство можна побачити лише раз у році – на Різдво, коли колядники в кожну хату приносять радісну звістку про народження маленького Ісусика. Колоритні костюми, акторська гра, спів і пританцьовування учасників народної вистави, оригінальні ляльки-мотанки, які рухаються в скриньці лялькового театру, залишають незабутнє враження. 

Місцевий варіант Бетлегему походить від різдвяної театралізованої гри «Чотири пастирі», яку розширено двома додатковими героями: Ангелом і царем Іродом. Склад учасників дійства відображає одвічну боротьбу добра зі злом і поділяється на дві групи. До першого табору дійових осіб належали Ангел (у білому вбранні), два молодих пастирі (охайні, у традиційному вівчарському одязі); до другого – цар Ірод (весь у чорному, з намащеним сажею обличчям) та два старих пастирі (в розірваному одязі, чорних хутрових шапках і страшних шкіряних масках із прикріпленими до них бородою та вусами з нечесаного клоччя). Оскільки негативні герої лякали малечу, то цар Ігор відвертав їх увагу ляльковою виставою. Ляльки-мотанки на довгих паличках були «двійниками» акторів-людей.

Скринькою для лялькового театру слугував виготовлений із дерева вертеп (бетлегем) у вигляді греко-католицької церковної споруди із трьома вежами (символ триєдиного Бога) і хрестом. Арки та контур фасаду прикрашали гілками самшиту (символ надії). Всередині був вистелений свіжий мох. У правому кутку вертепу – дерев’яні ясла з лялькою Ісуса. Перед яслами під час дійства запалювали свічку, яка слугувала освітленням.

Ляльковий театр синхронно копіював дії «живого» Бетлегему. Віршовані тексти про історію народження Ісуса та спів традиційних колядок акторів-людей були спільними для двох вистав.

Місцеві жителі ставляться до цих різдвяних дійств як до цінного релікту минулого. Заслуговує на увагу й те, що село Чома – одне з небагатьох угорських сіл Закарпаття, де збереженням народних традицій опікується греко-католицька церква.