Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

Раніше субітки готували тиждень. Першими їх будівничими були пастухи, які не тільки випасали свою худобу, а ще й очищали пасовища для збільшення їх площі від старих дерев та чагарників. Нині не в кожному дворі тримають худобу, то й потреба її гуртового випасання зникла, однак традиція палити субітки живе.

У кожному з вищезгаданих сіл підготовка до дійства була надзвичайно копіткою. Готову субітку хлопці вартували всю ніч, щоб конкуренти передчасно її не підпалили. Висота субітки була предметом особливої гордості. Кожен хотів, аби його конструкція виявилася найвищою й горіла найдовше, бо переможці матимуть добру славу у селі. Тому кожна хлоп’яча ватага свою субітку береже, мов зіницю ока. Відтак, між парубоцькими гуртами і понині виникають запеклі змагання на найкращу субітку, які не припиняються навіть тоді, коли настає час підпалювання. Тут уже йде боротьба на витримку, і переможець – той, хто найпізніше запалить свою субітку й чия субітка горітиме найдовше.

Нині завдяки зусиллям місцевих ентузіастів ця традиція потроху відроджується, викликаючи жваве зацікавлення поціновувачів народної культури.

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019
© Усі права застережено

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду

Онлайн ХАБ НКС Закарпаття, 2019 

Закарпаття
Нематеріальна

культурна спадщина



На Петра, на Петра субітка горіла,
Прийди до ня, Петре, шось бим ті повіла.
Шось бим ті повіла, шось бим ті казала,
Як на свято Петра субітка палала.

а Закарпатті побутує цікавий старовинний звичай, пов’язаний із вогнем. 12 липня, на свято Петра і Павла, у гірських селах Вишка, Люта і Тихий, що на Великоберезнянщині, щороку розкладають великі ватри на лісових галявинах та у віддалених урочищах. Називають ці багаття субітками. Їх розпалювання, за повір’ям, символізує очищення людини, а ще – відганяє від села злих духів.

Утім це не просто ватра, а ціла конструкція, яка готується заздалегідь місцевими хлопцями. Спочатку вони шукають на вершечку гори гарні місцини – поляни, які добре проглядаються з села. Зокрема, у селі Вишка – це найвищі вершки в урочищах Магерка, Загорди, Плішка, Горбки та Чертіж. Із високих молодих бучків роблять жердини заввишки щонайменше 5 м, закопуючи в землю на метр; угорі зв’язують товстим дротом, перекладають 2–3-метровими поперечинами, на які згодом накладають сухі березові гілки. Виходить конусоподібна або трапецієподібна конструкція, готова до урочистого підпалу.





Вишка – cело Великоберезнянського району Закарпатської області

Населення: 950 жителів

Географічні координати: 48° 56′ 19″ пн. ш. 22° 42′ 33″ сх. д.

Відстані: Київ – 745 км • Львів – 230 км • Ужгород – 60 км

Перша писемна згадка: 1602 рік

КЗ «Обласний організаційно-методичний 
центр культури» Закарпатської облради

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської облради

© Усі права застережено